Моя Україна. Український вірш.

Луг у озера Коноплянка

Красива моя Україна,
Безкрайні лани і поля.
Кохаю свою я Країну!
Родюча вкраїнська земля.

Кохаю, коли пролітає
Лелека над ланом моїм.
Кохаю, коли в річці сяйво
Від Сонця і вОда блищить!

Кохаю, коли зранку запах
Землі , і роси, і трави
Хвилює мій мозок…Кохаю
Зірки мої ясні вночі!

Кохаю народ свій,
Бо він працьовитий,
Бо дух в нас козацький ще є!
Бо є в нас таланти, обличчя відомі,
Великі спортсмени та вчені, все є!

Шаную історію своєї Країни,
Бо з древніх часів вона йде!
І Київську Русь вона народила,
І похрестила Христом!

Кохаю, коли бачу молодь!
Обійми, кохання і світ в їх очах!
Кохаю, коли бачу старість.
Не всі були сильні, то й що?

Кохаю, коли свіжий вітер
По морю хвилю несе!
Кохаю, коли в Чорному морі
Каміння на згадку знайдеш.

Файна моя Україна!
І хай хоч що говорять,
Кохаю свою я Країну!
Бо це моя рідна земля!

22.08.2011

© Андрій Зацепін

* фото автора — луг у озера пгт Короп Черниговской области

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *