Архив метки: Прем’єр Азаров

Муза — до поета. Іронічний вірш.

Ой, як радію, коли бачу Вас — Прем’єр Азаров!

Кажу дружині – ні, не вимикай.

Бо так приємно, як він вимовляє

Оце – колєгі або вІборІ :)  і я вже розмовляю так

 

Я бачу перед себе на екрані –

Поважний, мудрий та досвідчений діяч,

А мені Муза в вухо –

Спроси, спроси, чому ж погано в нас?

 

Ні, кажу, Муза, що ти, що ти!

Він каже – Добре все, будуємо, покращання іде.

І вірю я, шановна же людина!

А мені Муза — Та спроси, спроси ти ще!

 

Спроси, чому нема людям роботи,

Стоять заводи , і руйнують, ріжуть їх.

Спроси, чому нема грошей на школи,

І для бабусі ліки дорогі?

 

Та що ти, Музо! Він же каже –

Що все в нас є! І що казна росте.

А мені Муза знову…

Та ти спроси – Може не в нас, а в них все є?

 

Спроси, чому такі дороги?

Чому ворують із казни?

Читав же ти, як ліки він замовив

У держскарбницю. І навіщо? Там же є!

 

Та що ти, Музо, мучиш  тут поета!

Спроси, спроси, то я ж не прокурор!!

Нехай живе…бо бачу – йому тяжко…

Не має відповіді в нього не собі, не нам,

Не знаю, чи знайде, і коли його … час … прийде…

 

© Андрей Зацепин

Літо — осінь 2013