Архив метки: вірш про майдан

Люди не забули. Вірш.

Майдан в Киеве 2014

Люди не забули,
Як шумить Майдане,
Як над головами
Прапор майорить.

Люди не забули,
Як Герої пали,
Як вбивали суки
Беззбройних юнаків.

Люди не забули,
Як з трибун гукали -
Це «Злочинна влада»,
«Банду геть!» та «Йдіть!».

Люди не забули,
Хто приймав закони,
Хто накрав мільйони,
Зрадив всіх та втік.

Люди не забули,
Про мету Майдану:
Європейське коло
Розвинутих країн.

Люди не забули,
Що Ви обіцяли.
Пам’ятайте й Ви-
пане Президент.

© Андрій Зацепін

21.11.2016р.

 

Вставай, Україно, вставай! Вірш.

Народне віче 12 січня Україна

Вставай, Україна, вставай!

Всім серцем гукаю – вставай!

Не можна терпіти знущання – вставай!

Не будьте байдужі – вставай!

 

Катують, вбивають, людей викрадають.

Вставай, Україно, вставай!

Не час на розмови, долой «кукловодів»,

Ми вже втрачаємо нашу свободу

Вставай, Україно, вставай!

 

Вставай проти лжи, вставай проти кривди.

Вставай на захист миру в суспільстві!

Лікар та вчитель, шахтар та студент,

Ми кращої долі прагним тепер.

 

Зламані, втомлені, скривджені души.

Темрява, зрада, зневіра їх душить.

Як же  посіяти зерна Добра?

Ой, як болить, як болить же душа…

 

За майбутнє дітей, за майбутнє країни.

За молодь, поранених, скалічених, вбитих.

Ми зможемо це зупинити – вставай!

Вставай, Україно! Україно – вставай!

 

© Андрій Зацепін

2.02.2014р.

То зупиніть кровопролиття. Вірш.

Протестанти на Грушевського

Не може серце вже терпіти

Той кривди, що творить «шпана».

І десь у грудях шаленіє…

Рука шукає край кийка.

 

Протистояння…біль…насильство.

Стискає мозок — хто, кого?

Навіщо бити і стріляти?

Та не терпіти ж…все одно…

 

Змішалось все — шоломи, каски.

Скрізь об’єктиви, дим, стрільба.

Яка мета? Чи може бути

Добре майбутнє, коли стільки зла?!

 

То — зупиніть кровопролиття!

Цієй війні нема кінця.

І переможців в ній не буде.

Буде розруха, біль, журба…

21-23 січня 2014р.

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Я хочу, щоб припинилось кровопролиття. Поки ще не пізно. Поки ще можливо вести перемовини. Треба політикам відкинути всі свої амбіції.  Піти на поступки. Обидві сторони. Зробити амністію для всіх, в т.ч. і для міліції. Бо вони теж українці. Простити, хто помилився і покаявся.  Не застосовувати зброю, силу. Піти далі мирним шляхом. Шляхом чесних мирних перевиборів. Якщо Президент має підтримку своїх виборців, то він її отримає. Чого боятись? Якщо маєш підтримку, то виборці проголосують. Якщо ні, то буде інший керівник країни.

© Громадянин України, поет і письменник  Андрій Зацепін