Архив рубрики: Гражданская поэзия

Гражданская поэзия Андрея Зацепина

О современной России. Стихи.

Где же та настоящая, где Россия, где Высоцкий, Герцен  и Блок?

Только Быков, Шефчук, Макаревич, да Ефремов, конечно, жжет.

Расплескалось дерьма по весям, вместо храма постыдный срам,

Да свободу, как гулящую девку, забивают рукой по щекам.

Только ложью и «красным» словом не прикроешь зла наготу,

Выйдет правда  и будет больно доказать, что другая …

… Россия …

…есть.

© Андрей Зацепин

август 2014г.

P.S.  Написано, как отклик  на стихотворение Дмитрия Быкова о другой России.

 

Улитка и куст розы. Стихи.

Жила-была улитка на кусту из роз,

она ценила очень природы красоту

и розой наслаждалась и солнечным лучом,

она жила в гармонии, в той,что сама с собой.

 

Но как-то в жаркий день случилась вдруг беда!

Под солнечным лучом — вспыхнула трава.

 

Спасай, спасай, улитка!
Кричит ей розы куст.

Скорей, скорей, улитка,
струси с веток росу.

 

Улитка осмотрелась и … спряталась к себе

Ну, как же, куст, ну, как же…

Я лучше пережду.

 

Трава же разгоралась,

Куст розы полыхнул.

Сгорела и улитка

На том кусту из роз…

 

4 августа 2014г.

© Андрей Зацепин

Если завтра война. Стихи.

Если завтра война

Значит будет беда

Слёзы жен и горе для всех матерей.

 

Если завтра война

Значит снова она

Затемнеет гарью сожженных полей.

 

Горе, смерть, сироты, боль.

Вот, что ждет опаленных войной.

 

Неужели схоит с ума тот «герой»?

Тот, который мир разрушает войной.

 

22.04.2014г.

© Андрей Зацепин

А что такое Родина, сынок? Стихи.

Отец — сыну.

А что такое Родина, сынок?
Ты скажешь — дом, семья и дети.
А это что-то большее, сынок,
и  это то, что носишь в своем сердце — Украина.

© Андрей Зацепин
2.03.2014.

Загиблим героям. Вірш.

Погибшие активисты Майдана в Украине

Біль. Яка ж це біль.

Журба на серці. Біль у грудях.

Як сталося, що в рідній Україні

Вбивають і катують українців?

 

Пече у грудях, як же так?

Що вбитих хлопців ми виносим на руках.

Вони за правду та за вільну Україну

Поклали голови, та душу свою й тіло.

 

То зрада. То верховна зрада.

Їх вбила. І забрала в них життя.

І плачу я, бо в рідній Україні

Героїв збільшилось на 100, а може на 105…

 

© Андрій Зацепін

21.02.2014р.

11 березня 2014
Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту»

Документом передбачено доручити наступному Президентові України присвоїти звання «Герой України» полеглим та смертельно пораненим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013 — лютого 2014 року в Україні.
Відповідний проект постанови зареєстровано за №4343.

 

Почему мне снится война? Стихи.

Посвящается прошедшим войну…

Почему мне снится война?
Почему мне снится она?
Почему вместо крепкого, доброго сна,
Почему мне снится война?

Я ночами под миномётным огнём
Вновь и вновь подымаюсь в атаку.
и мне снится, как пули свистят надо мной,
и осколки снарядов…и рвутся гранаты…

Вот ударило рядом, упал кореш мой…
Мы вчера с ним о Родине пели.
Нет его… и умолкла в землянке гармонь…
Будет ждать … на солдатской шинели…

Снится госпиталь…лётчик весь в белых бинтах,
Обгоревший танкист…эшелон…
и бомбёжка…носилки…самолёты в крестах…
Санинструктор с красивым лицом.

Снится страх за себя…за родных…за страну…
Чувство долга и чувство мести…
Как расстреливал танки в немецком строю,
Как прямою наводкой по цели…

Почему мне снится пепел пожарищ
и сожженные города?
Почему как осколок …в сердце боль навсегда?..
Почему мне снится война?

© Андрей Зацепин

7.05.2010г.

Вставай, Україно, вставай! Вірш.

Народне віче 12 січня Україна

Вставай, Україна, вставай!

Всім серцем гукаю – вставай!

Не можна терпіти знущання – вставай!

Не будьте байдужі – вставай!

 

Катують, вбивають, людей викрадають.

Вставай, Україно, вставай!

Не час на розмови, долой «кукловодів»,

Ми вже втрачаємо нашу свободу

Вставай, Україно, вставай!

 

Вставай проти лжи, вставай проти кривди.

Вставай на захист миру в суспільстві!

Лікар та вчитель, шахтар та студент,

Ми кращої долі прагним тепер.

 

Зламані, втомлені, скривджені души.

Темрява, зрада, зневіра їх душить.

Як же  посіяти зерна Добра?

Ой, як болить, як болить же душа…

 

За майбутнє дітей, за майбутнє країни.

За молодь, поранених, скалічених, вбитих.

Ми зможемо це зупинити – вставай!

Вставай, Україно! Україно – вставай!

 

© Андрій Зацепін

2.02.2014р.

То зупиніть кровопролиття. Вірш.

Протестанти на Грушевського

Не може серце вже терпіти

Той кривди, що творить «шпана».

І десь у грудях шаленіє…

Рука шукає край кийка.

 

Протистояння…біль…насильство.

Стискає мозок — хто, кого?

Навіщо бити і стріляти?

Та не терпіти ж…все одно…

 

Змішалось все — шоломи, каски.

Скрізь об’єктиви, дим, стрільба.

Яка мета? Чи може бути

Добре майбутнє, коли стільки зла?!

 

То — зупиніть кровопролиття!

Цієй війні нема кінця.

І переможців в ній не буде.

Буде розруха, біль, журба…

21-23 січня 2014р.

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Я хочу, щоб припинилось кровопролиття. Поки ще не пізно. Поки ще можливо вести перемовини. Треба політикам відкинути всі свої амбіції.  Піти на поступки. Обидві сторони. Зробити амністію для всіх, в т.ч. і для міліції. Бо вони теж українці. Простити, хто помилився і покаявся.  Не застосовувати зброю, силу. Піти далі мирним шляхом. Шляхом чесних мирних перевиборів. Якщо Президент має підтримку своїх виборців, то він її отримає. Чого боятись? Якщо маєш підтримку, то виборці проголосують. Якщо ні, то буде інший керівник країни.

© Громадянин України, поет і письменник  Андрій Зацепін

Моя Україна. Український вірш.

Луг у озера Коноплянка

Красива моя Україна,
Безкрайні лани і поля.
Кохаю свою я Країну!
Родюча вкраїнська земля.

Кохаю, коли пролітає
Лелека над ланом моїм.
Кохаю, коли в річці сяйво
Від Сонця і вОда блищить!

Кохаю, коли зранку запах
Землі , і роси, і трави
Хвилює мій мозок…Кохаю
Зірки мої ясні вночі!

Кохаю народ свій,
Бо він працьовитий,
Бо дух в нас козацький ще є!
Бо є в нас таланти, обличчя відомі,
Великі спортсмени та вчені, все є!

Шаную історію своєї Країни,
Бо з древніх часів вона йде!
І Київську Русь вона народила,
І похрестила Христом!

Кохаю, коли бачу молодь!
Обійми, кохання і світ в їх очах!
Кохаю, коли бачу старість.
Не всі були сильні, то й що?

Кохаю, коли свіжий вітер
По морю хвилю несе!
Кохаю, коли в Чорному морі
Каміння на згадку знайдеш.

Файна моя Україна!
І хай хоч що говорять,
Кохаю свою я Країну!
Бо це моя рідна земля!

22.08.2011

© Андрій Зацепін

* фото автора — луг у озера пгт Короп Черниговской области

Кати. Вірш.

Беркут разогнал евромайдан 30 ноября

Вони били, били, били,

Тих студентів, що молили.

Тих студентів, що молили

Не чіпати їхню мрію.

 

Вони били, били, били,

Бо за це їм заплатили.

Бо їх попросту купили

І злочинно наказали.

 

Вони били, били, били,

Бо в собі вони, як звірі.

Бо у серці зло єдине,

А їх души захопили.

 

Але мрія не вмирає!

І кийком її не вбити!

Вона між людей літає,

Знову променем палає!

 

© Андрій Зацепін

10.12.2013г.